Вівторок, 17.10.2017, 16:51
Вітаю Вас, Гість
Головна » 2012 » Травень » 7 » Спасибі Вам за право жити!
21:15
Спасибі Вам за право жити!

Героїв мало вже лишилось 
Покрила скроні сивина 
А щастя у серцях з’явилось 
Лише в душі гримить війна

     Весна сорок п’ятого. Напевно, найжаданіша і найсолодше весна за усі ті чотири роки мук, страждань і поневірянь. Чотири роки пекла, які згубили мільйони людських життів, які забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації. Знесено було з лиця землі сотні сіл та міст. І ось нарешті – мирне небо. Небо яке більше не чує кривавих вибухів гармат, стрілянини, ревучих наїздів танків, а головне воно не чує більше такої кількості муки людської душі, яку пережило колись. Хочеться тільки зрозуміти – для чого, навіщо стільки крові, болі та поневірянь? Для чого помирали кращі сини і дочки країни, цвіт держави? Адже кожен із них хотів жити, просто жити… Хтось міг бути вчителем, водієм, лікарем. А хтось вже й був, просто їх поглинула війна. Втрачено, загублено, знищено, зруйновано – ось що можна про ті криваві 1941-1945 р. вони в’їдаються в нашу душу невгамовним болем. І все одно в грудях навіть молодого покоління, не заживає та кривава рана, про спогади війни, що їм передали своїми розповідями очевидці, визволителі, та, навіть, учителі. 
     Хочеться, висловити слова вдячності тим, перед ким ми повинні низько схилити голови, пам’ятати про них, шанувати – це наші дорогі ветерани. В «залізне полум’я» війти вони вступили ще зовсім молодими, але боролись, захищали до кінця і перемогли. Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за Ваш безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні, яку не знало людство. Ми у вічному боргу перед Вами, за обірвану війною юність, за зразки мужності, силу духу, самопожертву, які Ви виявили в боях за рідну землю. Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів і подякувати за той подвиг , який дав надію на мирне життя, та на майбутнє. З святом вітаємо, ми ніколи не забудемо що ви зробили для всіх нас.

Катерина Дякун

Категорія: Неформат | Переглядів: 393 | Додав: Staywm | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]